Вступ
2-ге висловлювання Родеріха 10 (близько 1236 р. н.е.) є проблематичним текстом. У вірші 18 він не зберігся в оригіналі. Ця частина була схована, щоб уникнути того, що вона могла б під час другої світової війни негативно впливати на війська. Сховок, у якому знаходяться ще й інші оригінальні тексти, знаходиться десь у Богемії, і віднайти його сьогодні не можна, бо чоловік, що його вибрав, загинув.
Наявна сьогодні реконструкція повинна б якнайточніше відповідати оригінальному тексту.
Під двома війнами, які повинна вести і програти Німеччина, не можна напевне уявити обидві світові війни. З перспективи Родеріха це можна розглядати як одну війну, що тривала з 1914 по 1945 р. А під першою війною слід, мабуть, розуміти Тридцятилітню війну.
Ми повинні розуміти, що висловлення Родеріха, особливо друге, слід розглядати у ракурсі одкровень як джерела – таким чином, оглядаючи тисячоліття, від імперії Саргона І до нинішніх часів, від ери Тільця до ери Водолія.
Текст
1. Королева Зеленої країни, висока посланниця Іль (Il), носій світла нашого Господа, Іштар, чудова і красива, підійшла до мене і говорила, повчаючи і радячи мені про всі речі.
2. Спасіння шукають люди за стінами і валами. Але справжнє спасіння за валами знання і певністю сильних стін.
3. Спасіння шукають люди у інших людей, під захистом королів, у коханих. Найбільше ж спасіння у прихильності до Бога; це спасіння випромінюється від одного до іншого.
4. Силу шукають люди часто через виконання всіляких фізичних вправ. Справжня ж сила приходить від справжньої віри. Сила віри подібна силі смерчу, віруючий втягує у себе силу бога, яка уможливлює йому все.
5. Люди піклуються про благополуччя своїх днів; з острахом дивляться багато людей у майбутнє. При цьому промінь Бога і без того турбується про те, що вам потрібно. Через покору Богові приходить це вам кожного дня. Лише хто понад те, що йому потрібно, хоче мати, той має сам про це піклуватися.
6. Про необхідне піклується Бог – про те, що зверх необхідного, хай піклуються самі люди, наскільки вони цього хочуть.
7. Хто знає темряву, той не має причин її боятися. Бо до світла крізь темряву можна завжди пробитися за допомогою молитов.
8. Вам (тамплієрам) одначе скажу я: Йдіть проти сил темряви, не бійтеся, що не подолаєте їх. Хто світлого духу, той може ходити без шкоди у пекельному жару. Це кажу я вам, щоб ви були знаючими і мужніми – кажу це не для всіх людей на землі.
9. І демонів не повинні ви боятися. По своїй натурі вони і не злі, і не добрі, бо такі мірки їм невідомі. Хто доброго духу, той знайде те ж у демонах, які йому зустрінуться; а хто увібрав в себе темряву, віддзеркалить її демонам і зробить їх жахливими.
10. На землі сили темряви сильні. Тому з потойбіччя приходять чорти, щоб погуляти і натворити зла. Тому ви повинні створити собі світловий панцир. Через силу віри в Бога і світло. Жінки і дівчата отримують його через струни свого довгого волосся, чоловіки через прагнення до світла.
11. В духовному єднанні (одруженні) чоловіка з жінкою це потім об’єднується в огортаючий обох світлий панцир.
12. Картини ваших думок повинні бути захистом для вас. Бо картини формують всі ваші думки, і їх бачать істоти з потойбіччя, як злі, так і добрі. І які картини формують ваші думки і так відсилають їх до Зеленої країни, такі й духи відповідно приходять до вас.
13. Тому злі думки принаджують темних духів, а хороші думки приваблюють світлих істот потойбіччя.
14. Ніколи не забувайте, що велика війна бушує між світлом і темрявою. Кожен, хто бере в ній участь, той є, знаючи чи не знаючи, на стороні світла або на стороні темряви, або тільки лиш нічого не розуміючим інструментом серед всього цього.
15. Що зустрінеться вам, німецькому народу, нащадкам Карфагену, Ассирії і Вавилону, те ж зустрінеться і мені, Іштар, котра вам є другом, посланою з імперії Іль (Il) Господом. Усіма долинами і ярами долі пройду я зі своїм народом, а також і висотами та торжеством.
16. Що завжди відбудеться на землі, те ж вирішується на полях борні у потойбіччі. Як герої Вавилону були переможені на землі переважаючим числом ворогів, так перемогли вони на полях битви у Зеленій країні. І промінь перемоги героїв породив нову імперію і у ній карфагенців. Але і вони програли переважаючому числу ворогів після героїчної боротьби у цьому світі, на землі. У потойбіччі ж, на полях Зеленої країни, вони стали переможцями. І їх промінь перемоги породив знову геройський дух на землі, на німецькій землі. Також і ця імперія програє на землі у героїчній борні проти переважаючого противника, але переможе у Зеленій країні.
17. Дізнайтесь про велике проходження боротьби між світлом і темрявою за світ землі: понад шість тисяч років буде вона вестися трьома імперіями у шести (?) великих війнах.
19. Першою імперією були Ассирія та Вавилон. Чотири великі війни повинна вона була провести на цьому світі – і у кінці програти тут. Проте чотири великі війни одночасно по той бік – і перша імперія там перемогла. Таким чином вона зібрала великі війська там, у Зеленій країні.
20. Друга імперія – це Катадашт (Карфаген). Три великі війни повинна вона була вести на землі і тут програти. Та три війни вона вела одночасно побідоносно і у потойбіччі. Таким чином зібрала і вона там великі війська.
21. Третя імперія буде імперією німців. Дві великі війни вона буде змушена вести у цьому світі і тут програти. Дві великі війни буде вона ж одночасно вести у потойбіччі і при цьому перемогти на полях битв Зеленої країни. Таким чином збере і третя імперія могутнє військо там, у потойбіччі, коли настане час.
22. Все це відбудеться, коли повний глек води відкриється над землею (початок ери Водолія)
23. І тоді в Зеленій країні об’єднаються три війська трьох імперій і одне могутнє військо. І почнеться переможна остання битва з силами темряви.
24. І тоді буде новий Саргон, котрий поведе до перемоги військо трьох імперій в Зеленій країні і після цього з’явиться на землі.
25. Ось слухай і передай всім твоїм людям: кожна війна, яка належить до боротьби могутніх сил, ведеться одночасно у двох світах: по цей бік, на Землі, — у потойбіччі, на полях Зеленої країни. Не перемога тут, на Землі, є важливою і виключно вирішальною, а те, хто дістане перемогу у потойбіччі; бо йому належатиме і кінцева перемога на Землі.
26. А тому пам’ятайте, що кожен загиблий тут, на Землі, герой підніметься у світло і стане солдатом Бога і війську нового Саргона. Кожен, хто на Землі страждає від темряви, зазнає переслідувань, катувань, смерті, постане там, за межею, борцем світла.
27. Знайте, що існування на Землі, яке ви проходите, це лише коротка інтермедія вашого вічного життя.
28. Не бійтеся нічого, що може трапитися вам на Землі. Сили злої темряви можуть чинити вам несправедливість і мучити тут, на Землі. Але в кінці ви будете переможцями. І більше не буде спорів і боротьби. Ворота імперії Бога до вічного світла відчиняться вам.
ІІ,1 Таким чином, я хочу повідомити вам також сказане божественною Іштар, що ми, люди, всі є упалі янголи.
ІІ,2 Упалими янголами ми стали колись у імперії Бога, з якої ми вийшли.
ІІ,3 Але є ще дуже багато світів у потойбіччі, і це схоже на далеку дугу, яка сягає від найтемнішої темряви до самого світлого світла.
ІІ,4 І все поєднується через магічну «Зелену країну», про яку кажуть: це не цей світ і це не потойбіччя, і все ж вона є.
ІІ,5 Коли ми якось помремо на землі, то прокинемося – нашим внутрішнім тілом, яке є нашим власне справжнім тілом – в іншому світі.
ІІ,6 І той інший світ, який знаходиться у потойбіччі і для нас сьогодні ще невидимий, стане тоді для нас таким видимим і справжнім, як наш земний світ для нас сьогодні.
ІІ,7 І там не буде віку,
ІІ,8 тому що лише земне тіло старіє, а внутрішнє, справжнє, тіло ніколи; і ми там будемо такими, як ніби ми двадцятирічні.
ІІ,9 Може також бути і так, що не всі знаходитимуться в одному і тому ж з потойбічних світів, а скоріше хтось буде в одному, а інший в іншому – саме за своєю душевною сутністю.
ІІ,10 У «Зеленій країні» ж зустрінуться усі.
ІІ,11 І туди прийдуть і інші сутності, такі, які ніколи не були і не будуть людьми; хороші і злі, а також демони.
ІІ,12 Там ми зможемо мандрувати як шукаючі поміж всіма тими потойбічними світами, які будуть такими ж досяжними, яким є цей сьогоднішній світ,
ІІ,13 зможемо ходити від пекельних імперій до імперій світла нашого Бога, щоб знайти собі місце, яке б стало нашим.
ІІ,14 І все це, про що я зараз говорю, є абсолютно реальним і правдивим, навіть, якщо цього сьогодні ніхто з нас не може побачити.
1. Моя богиня говорила до мене і сказала: «Боягуз б’ється за себе, у хороброго ж далекий політ».
2. Моя богиня говорила до мене і сказала: «Ті, хто каже голосні слова і балаканину, ті не діють. Їх мучить страх, що в моменти тиші вони почують шелестіння своєї власної порожнечі».
3. Моя богиня говорила до мене і сказала: «Коли ти тримаєшся поміж огорожами спасіння, всі життєві бурі пролітають понад тобою геть, і жоден вітерець не зачепить тебе. М’яка зелень рослин огортає тебе, далекий горизонт не злякає твого погляду. Ніколи не відділиться твій шлях від дороги між цими огорожами. Для когось це так добре; та іншому це мука тісноти. Такий покидає захисні огорожі і йде за вітром по світу, щоб знайти пізнання».
4. Моя богиня говорила до мене і сказала: «Воля – це задумана дія, та не всяка дія наперед задумувалася за своєю волею».
5. Моя богиня говорила до мене і сказала: «Якщо тобі зустрінуться чвари, повернися до них спиною, якщо зможеш; бо чвари – це річ без смислу і розуміння, рідко позбавлена здебільшого пустих помилок. Той, хто сильний, той уникає чвар. Слабкий же хапається за них, щоб накидати піни».
6. Моя богиня говорила до мене і сказала: «Жодна ніч не може бути такою довгою, щоб за нею не наступив день. Жодна посуха не буває такою довгою, щоб знову не прийшов дощ. Жодне страждання не може бути таким глибоким, щоб після нього на тебе не чекала посмішка».
7. Моя богиня говорила до мене і сказала: «Хто завжди обирає пряму дорогу, той завжди приходить на вихідну точку. Так він замикає коло. І ніщо не є довершеніше, ніж він сам, бо він об’єднує початок і кінець вічності».
8. Моя богиня говорила до мене і сказала: «Ніщо не зробить таким сильним, як пізнати самого себе».
9. Моя богиня говорила до мене і сказала: «Як звук пташиної пісні пролунає між гіллям дерева і полетить під хмарами над землею, так і порада від Бога. Невидимий як співаюча пташка у гіллі і все ж він чутний і вказує напрямок. Як вухо тихого слухача чує спів птаха, так врешті знайде і погляд, здається, прихованого співака. Те ж і з завжди присутніми порадниками у житті. Хто тихо слухає і свій голос спрямовує відповідно, той ніколи не помилиться. Хто ж деренькоче і шумить, той не чує голосу, прожене співака і зіб’ється з дороги».
1. Нічого не підозрівають дуже багато з людей. Багато хто вважає себе розумними і освіченими, інші навіть мудрими і знаючими, і все ж нічого не підозрівають дуже багато з тих, хто вчені чи невчені, високого чи низького стану. Вони хапаються за речі, які видно земним оком і чути земним вухом. Деякі створюють собі навіть допоміжні засоби для цього. Але все це не просуне нітрохи вперед. Це внутрішній смисл, за яким треба доглядати, щоб мати справжнє пізнання. Підносить не розуміння накопиченого знання, а упевненість у серці, пізнання з безіменної глибини духу.
2. «Там, де моїм ім’ям об’єднані двоє, троє чи більше людей, там і я серед них», так каже Господь Христос. І це, справді, так. Дух кличе того, до кого у нього є доступ, хто йде до нього. І Господь Христос, наш Бог, пізнає думки кожного; він завжди тут.
3. Думки – це картини, які бачаться у світах потойбіччя, у Зеленій країні – також у Божій імперії – і навіть у пеклі. Картини думок, які ти думаєш, знають сили потойбіччя. Тому хороші думки прикликають хороших духів, темні ж думки – демонів і чортів. І ніхто не питає тебе, які думки ти собі думаєш, і чи добрих чи злих духів ти навколо себе хочеш. Вони з’являться самі!
4. Де б ви не були, багато потойбічних істот знаходяться навколо вас! Хороші і злі ангели і духи, демони і також кодло пекла. Вони постійно підстерігають людей світу. І хто у себе надто впускає зло, той скоро запропонує місце у собі навіть для чорта з пекла, який перебуватиме у ньому, використовуватиме його – і проти інших людей і проти самого себе. І чого доброго, пекельному духу, якого ти у себе впустив, захочеться стрибнути з тобою зі шпиля вежі у провалля. Твоє тіло розіб’ється об твердь землі, і тут, на цьому світі, ти помреш. Пекельний дух же лукаво знову вийде, щоб шукати собі нову жертву. Стережися думок про зле, не думай їх.
5. Бо все зло приходить від злих духів, як тільки воно зустріне людей, які у своїй душі не є злими. Кожна хвороба – це теж робота злих духів. Коливання душі і духу цих людей заважають їм, але це потім пошкоджує тіло і робить їх хворими. Але всі ліки від цих хвороб діятимуть тільки тоді, коли вони зможуть викликати протиколивання щодо тих руйнівних коливань, як це можуть робити деякі ліки. У багатьох цілющих рослинах з лук і лісів містяться коливання світлих сил, які зустрічаються зі злими і можуть їх вигнати. Старі жінки часто добре збирають це.
6. Знайте те, що всі люди, які жили на землі, далі житимуть і якомусь потойбічному світі. А тому через Зелену країну померлих можна покликати, щоб через уста одного з тих, хто тут, на землі, живе, вони могли поговорити і розповісти, та й, керуючи чужою рукою, дещо записати. Таким шляхом прийшла до людей різна мудрість, великі знання, принесені з того світу.
7. Божественна Іштар розмовляла здебільшого зі мною. Якщо я називаю її «богиня», то це тому, що так робили предки, хоча, звичайно, вона великий ангел світла, перша посланниця між богом Іль і людьми, посланниця і улюблениця Найвищого. Вона може приймати образ у земному світі. Я розповідав вам про це, і інші бачили її безпосередньо. Вона богиня світла, з імперії Бога, божественна Іштар, у якій є ще дещо особливе: вона наша захисниця, яка веде наш народ. Не на всіх поширюється її прихильність. До нас послано її світло, чудесним чином. У день пізнання цього в людях народу станеться велика перемога; кінцева перемога над силами темряви, створення тисячолітньої імперії, яка обіцяють нам Господь Бог і його посланниця Іштар.
Іштар, богиня світла, захисниця, високо справедлива – Ти з нами !
