Одкровення Тамплієрів походять з 1236 (Карфаген) і 1238 (Берлін, на той час Темпельгоф) років. Перше одкровення, яке також називають «1-е повідомлення Родеріха», було записане німецькою мовою, друге – французькою. Повні імена одержувачів одкровення, лицарів Родеріха і Еммеранта, відомі, але не публікувалися з огляду на ще живих нащадків, щоб уникнути «нападів» на сім’ї (таке вже було в раніші часи).
Перше одкровення Тамплієрів містить в основному вказівки на прийдешню імперію світла («тисячолітню імперію») і указання спорудити «північну столицю» — Берлін. Описів місцин тут немає, одначе вони лежать у архіві.
Друге Одкровення Тамплієрів опосередковано приєднується до першого. Воно збереглося лише в уривках.
Коли ми говоримо про «Одкровення Тамплієрів», то маємо на увазі ті письмена, що стали загальним надбанням ордену. Це необхідно згадати, тому що існують численні одкровення у «відділенні» Тамплієрів Баварського комтурства (охоплювало приблизно територію нинішньої Баварії та східної Австрії), які не були сприйняті всім орденом. Це «Одкровення Ісаіс» та інші письмена «Лицарів Чорного Каменю».
ТЕКСТ
1-е одкровення Тамплієрів (1-е повідомлення Родеріха)
(У 1235 р. лицарі Родеріх та Еммерант на території колишнього Карфагену шукали сліди Маркіона. Тут вони отримали «Послання богині».)
ГЛАВА 1
1.1. Це (вона, явище) було як створіння повністю зі світла і золота та найтоншої тканини зі скла з зеленим відблиском,
1.2. яке й створювало високий образ жінки, чиє прозоре тіло було сповнене гнучкої стрункості,
1.3. і з’явилося воно як дивовижна істота, наполовину жінка і наполовину діва, яка безсумнівно не могла бути з цього світу.
1.4. І коли цей блискучий промінь знову відступив, стало так, ніби він робить своїм світлом те жіноче тіло тілеснішим і чіткішим:
1.5. була вона одягнена в довгу сукню з маленьких золотих листочків продовгуватої форми;
1.6. Її красиве обличчя було вузьким і блідим і абсолютно прекрасним;
1.7. Її очі, волосся та нігті на пальцях мали блиск і колір бурштину;
1.8. Золотий обруч на лобі спрямовував назад її волосся, що було дуже довгим і сягало землі;
1.9. і вгорі на обручі був золотий півмісяць, гостряки якого вигиналися як роги, і посеред них було таке ж золоте сонце.
1.10. Її надлюдські великі очі дивилися на нас, а її губи, здавалося, горіли.
1.11. Вона була найкращою картиною, що бачило людське око.
1.12. І вона сама була прозорою і зовсім не людського образу.
1.13. І ми злякалися, але боялися все ж не її;
1.14. І так як її образ далі ставав тілеснішим і скоро перестав бути прозорим, натомість майже як відчутним на дотик, і оскільки вона стояла близько до нас, від неї відходило тепло, яке наповнювало нас.
1.15. І вона підійшла до нас на два кроки, її волосся огортало її, її уста посміхалися, а очі були сповнені приязності.
1.16. Все світло у гроті, який колись, напевне, був храмом, виходило з неї.
ГЛАВА 2
2.1. У нас не було питань, і жоден з нас не розтулив рота,
2.2. так, ми знали, що вона не була чортицею, що навпаки, з нею мало бути все добре.
2.3. І коли її тіло стало вже зовсім явним, вона заговорила до нас,
2.4. І її голос звучав світло і м’яко: « Я покликала вас – ви цього не знали;
2.5. ви прийшли – навіть не знаючи місця.
2.6. Тому що тут і цієї ночі ви повинні побачити і запам’ятати те, що колись матиме свою цінність».
2.7. Тепер, коли її слова, зруйнували чари, заговорив і я і запитав її, хто ж вона така.
2.8. І вона відразу ж відповіла: «Ісаіс я, Іштар.
2.9. Народ, який тут, у цьому місці, мене колись знав, називав мене Ашера;
2.10. Люди на півночі, які були вашими предками, [називали мене] Ідун –
2.11. і кожний народ давав мені ім’я своєю мовою.»
2.12. М и здивовано дивилися на неї, а вона посміхалася.
2.13. Потім Еммерант сказав, що ми вірні нашому Господу Христу і не хочемо ніколи поклонятися ніякому іншому божеству, хоча б воно було самою досконалістю.
2.14. Ось поглянула Іштар, зовсім по-жіночому, і здалося, що висловлювання брата видалося їй смішним.
2.15. Легке дрижання пройшло по моїй душі;
2.16. «Я ж чула ваші молитви до нього, божественного брата.
2.17. Але він зараз у своїй імперії, у собі.
2.18. Я ж, сестра божественного, знову тут – на коротку мить — ;
2.19. Бо Яху1, сатану, переможе виключно жіноча сила.»
2.20. І Іштар ступила ще три легкі кроки до нас, і ось вона стояла вже зовсім поряд з нами –
2.21. і те неописуване, що йшло від неї, було великої сили і цього було не зобразити.
2.22. І в її паску стирчало блакитне перо, яке вона витягла і тримала у своїй правій руці.
2.23. Ось перо перетворилося в кинджал; і Іштар сказала нам:
2.24. Так як м’яке перо в одну мить перетворюється в кинджал, так і бог любові перетворюється в бога війни,
2.25. коли настане час побороти сатану.
1Яху = Явех
ГЛАВА 3
3.1. Іштар покрутила кинджалом у своїй витонченій руці, і він знову став маленьким синім пером, котре вона знову увіткнула у свій бурштиново-золотистий пасок; і далі вона сказала:
3.2. «Ви і ваші люди – самі найдопитливіші серед людей цього світу.
3.3. Тому ви повинні знайти.
3.4. Тому я вказую вам, по-перше, недалеко від цього місця знайти старий камінь, на якому є знак мого божества
3.5. і це знак вітаючої руки.
3.6. Під цим каменем ви також знайдете те, задля чого ви і прийшли сюди;
3.7. і це вам скаже ще раз те саме, що і є моїм посланням до вас –
3.8. І вам буде ще раз сказано із заповіту мого божественного брата, і це насправді звучить зовсім інакше, ніж ви знали допоки, і у значній мірі.»2
2 Справжнє Євангеліє Христове
ГЛАВА 4
4.1. Вона подалася до рівного місця на розтрісканому кам’яному цоколі, щоб сісти там.
4.2. і її бурштинове волосся хвилями розстелилося на підлозі; і там де воно торкалося підлоги, її камінь почав світитися, так що навкруги стало зовсім видно.
4.3. По знаку, що його подала нам богиня рукою, сіли також і ми, щоб слухати слова, які вона говорила далі:
4.4. «Що перш за все ви повинні знати і пам’ятати, це ось що:
4.5. Колись через мене і в мені божество обрало людей Вавилону,
4.6. котрих було визначено і які у всі часи стояли за чистоту знання, щоб створити імперію правди.
4.7. І вони добре будували.
4.8. І Навуходоносор3 нарешті зруйнував пекельну скриню4 Яху
4.9. І все ж велике місто, яке мало стати центром світу, не змогло перемогти.
4.10. Ще менше вдалося це новому місту, у руїнах якого ви мене зараз бачите.
4.11. Це було тому, що ВІН, божественний брат, якому ви молитеся, знову обрав інший народ, щоб завершити велику роботу –
4.12. той народ, який найбільше схожий на вавилонський; народ німців, до якого належать і всі франки, який тим часом прийняли іншу мову, а тому, помилково, вважають себе окремим народом.
4.13. І ви повинні з тими, хто вірний вам, заснувати нове місто, місце знаходження якого я вам хочу точно означити.
4.14. Це ваше нове місто повинно стати північною столицею імперії, хоча в той же час повинна бути і південна, яка вже існує [Відень] – і це для того, щоб обране ніколи не зникало, – якщо один центр загине, щоб завжди був інший.
4.15. Тому що та нова імперія буде останнім факелом божественного світла, який зможе освітити і закликати увесь світ.
4.16. і для цього наступить час, коли зодіакальний знак ВОДОЛІЯ стане над світом –
4.17. і магічна вода життя зможе назавжди загасити пекельний жар Яху.
4.18. Бо там, де буде потрібна битва, там буде божество з військами цієї нової імперії світла і виборе перемогу над також ще численними ворогами.
4.19. Проте війську і цілям божество може придати лише сил, а саме вести у бій війська не може, навіть коли б воно хотіло.
4.20. тому прийдешня нова імперія світла, яку повелів божественний брат, повинна сама братися за меча у світлі правди.
4.21. Я ж залишуся з нащадками мого Вавилону – назавжди».
4.22. Ось піднялася богиня знову з місця, ступила до виходу з гроту і сказала: «А тепер я хочу вам описати і означити те місце, де ви повинні таємно збудувати храм [Темпельгоф] в там скласти всі свої знання; те, що я вам щойно сказала, і те, що ви ще почуєте і знайдете.
4.23. І подбайте, щоб над храмом було збудоване нове місто! [Берлін] »
3 Навуходоносор ІІ;
4 Спілка, союз
2-е одкровення Тамплієрів (уривок)
ГЛАВА 1
1.1. (Початок відсутній)… у величі країни, на вершині перемоги, із рук Спасителя і його можновладців, з народу обраних, з божественного проміння, світло крізь тьму, яку знищує це світло, Пісня пісень вірності, правди, сильної дії, постання нової, визначеної священної імперії, піку справедливості, думки героїв у борні, думки мудреців, думки мучеників, схід сонця над світом.
1.2. Із крові ворогів, із голосіння недругів, із попелу спалених твердинь зла;
із розбитого часу, із залишених земель, із пилу розтоптаних, із нарікань загублених, із поваленої темряви, над всім засіяє те, що прийде.
1.3. Могутнє (перше) місто. Могутнє (друге) місто. Могутнє (третє) місто. Зробивши себе непоборним, народ благородної крові, народ над іншими народами, перший народ; яскраво перемагаючи, високо пануючи, визначаючи все, що відбувається, керуючи світом.
1.4. Істинно: впадуть ниці, піднімуться вищі.
1.5. Що високе, те чисте; що нечисте, те нице. У темні часи панує нечисте, нице знаходиться над високим, обезцінене над цінним, незнання над знанням, безбожне над божим.
1.6. Але коли підніметься світло, впадуть ниці; і ті, що були внизу, чисті, піднімуться вгору, над поваленими нечистими.
1.7. І буде лютувати меч справедливості серед неправих, не буде слухати їх речей, не цінитиме ні їх грошей, ні фальшивих присяг неправдивих, знищене буде сім’я злого, він не підніметься, не знайде підтримки, залишиться без влади, якої до цього у нього було доволі. А у кого її не було, той буде її мати.
1.8. Так передрікає вам осяваюча Карфаген, так дає вам знати знаюча, що охороняє вас, коли блиск нового світла йде по небу.
(…)
(Тут відсутня одна сторінка з 5-6 віршами)
ГЛАВА 2
2.1. Коли відкриються джерела світла і води чистоти проллються над народом, коли зійде молоде зерно світлового потоку в єстві чистих, коли згинуть ниці і піднімуться вищі, тоді постане нова імперія.
2.2. Тоді князі з земель високого народу зберуться на від самого початку передбаченому місці, щоб обрати першого, щоб привітати Спасителя і поклонитися йому; бо він поведе нову імперію.
2.3. Запам’ятайте ви, ті що обрані, і збережіть для прийдешніх часів: місце, яке передбачено від самого початку і яке лежить під променем Зеленої країни, стоїть перед першими воротами середньої імперії, приймає найвище світло бога (IL), місце, під небом якого приходить до чистих найчистіша мудрість.
2.4. Запам’ятайте ви, ті що обрані, це місце і тримайте у пам’яті для героїв, які виконають цей спадок, бо те місце лежить у середині променів трьох могутніх міст вищого народу. Прагніть до пізнання, і ви пізнаєте його: перше могутнє місто – це південна столиця імперії, яка називається Відень; друге могутнє місто – це майбутня північна столиця імперії, яку заснуєте (Берлін); третє могутнє місто – це західна столиця імперії, яка називається Париж.
2.5. Як настане час, то на середині променів трьох головних місць (столиць) буде дещо особливе; тому що божественне світло буде світити згори над місцем, яке вам описано.
2.6. І тоді станеться те, що обрані народу, який там живе, яких складають всі землі німців і франків та їх братніх народностей, відвідають те особливе місце, щоб там якраз кувати могутню нову імперію.
2.7. І там будуть і з’являться речі, створені променем Зеленої країни, які розповідатимуть про долю темних часів і про героїчні подвиги у боротьбі за звільнення, про дорогу до світла і про тисячолітнє майбутнє.
(близько двох віршів у цьому місці не вистачає, судячи з розміру відсутньої частини листка)
ГЛАВА 3
3.1. Коли князі земель високого народу, осяяні найвищим світлом, на тому певному місці приймуть рішення, тоді пануючий народ нової імперії піклуватиметься про навколишні народи, тому що вони бідніші і не можуть розвиватися власними силами. Тому обрані повинні будуть опікати всіх і взяти на себе контроль над всіма оточуючими державами і народами; і повинні контролювати весь світ.
3.2. І таким чином сповнене мудрості панування високої імперії принесе щастя, мир і справедливість всім народам і в усі частини землі і ще далі. Тому що як князі імперії підкоряться найвищому правителеві, а той сам підкориться трону бога на небесах, і як пануючий народ прийме керівництво своїх князів, так і інші народи підкоряться народові імперії і приймуть це правління в ім’я процвітання.
3.3. У світі ж, що залишається поза межами імперії, зло повинне бути підкорене, ниці повинні бути викоренені як у полі бур’ян, що витісняє добре зерно. Все неправильне повинне бути виполоте з полів світу і спалене в очищаючому вогні.
3.4. Ось настане час нової боротьби, яку вестимуть багато хто. Носії зла творитимуть чимало зла у багатьох частинах світу. Вони спробують також привнести спір і в саму імперію. Але вогонь охопить це зло і страшно поглине його.
3.5. І таким чином там буде нова імперія, але справжнього миру там ще не буде, бо отрута темряви ще не буде повністю знешкоджена. Проте буде слово знання, чудовий меч, що знищить все зло.
3.6. Коли перед північчю світле стиснеться і красиво засвітиться над землею і посилатиме промені на святе місце, тоді й буде проголошено завершення (…)
